Досвідом між бібліотеками вийшло обмінятися онлайн, шляхом скайп-конференцій. Усі працівники ХМЦБС змогли у прямому ефірі поспілкуватися із колегами з бібліотеки Боргоманеро. Сторони просто закидали одна одну запитаннями. Довелося робити подвійний переклад: українська-англійська-італійська, тому що з боку України англійською володію лише я, а у бібліотеці Боргоманеро лише двоє (як не дивно). Одна з них – архівіст, мій ментор і перекладач Барбара Гаттоне, яка відповідала за мене на період обміну.

Після конференції ми домовилися створити бібліотеки-побратими. Обидва документи щодо цього мають бути затверджені управліннями культури Італії та України. Головний спеціаліст управління культури і туризму Хмельницької міської ради Світлана Прокопенко уже підготувала усі папери для налагодження співпраці у такий спосіб. Бібліотекарі Боргоманеро вже шукають проект, щоб найближчим часом їм оплатили подорож до Хмельницького у ХМЦБС.

 

Хай там криза добре вдарила по Італії, то все ж ця країна доволі розвинена економічно, і уряд та меценати не забувають культурні заклади та готові робити усе для дітей. Так з"явився на світ новенький відремонтований відділ для дітей Публічної бібліотеки Боргоманеро.

 

 Усі меблі директор Белліні вибирала і замовляла сама. Усе, як і годиться за методичними вказівками, - полички і столи у дитячий зріст. Зручні вбиральні.

Ви навіть не може собі уявити, які хвилі заздрості на мене набігали. Інколи так душило, що було важко дихати. Зараз бібліотекарі лише почали переносити книги і "обживатися" у новому відділі.

 У кожного колективу є свої маленькі традиції. Ми у бібліотеці-філії №2 Хмельницької міської ЦБС любимо обідати усі разом, а бібліотекарі Боргоманеро разом п"ють каву біля цього чудо-апарату.

Кожен має свій чіп із брелоком для кавомату, на якого щомісяця "кладе" гроші на певну кількість чашок кави і ... вуаля, як співа Таліта Кум, "гаряча і гірка". Взагалі, я просто мушу порадити Італію усім кавоманам, таким же завзятим, як я. Я смакувала все - від еспрессо до макіято...А капучіно.. ммммм! До речі, коли я просила лате, італійці приносили мені молоко))) бо італійською "лате"- саме цей напій)

 



Місце, звідки вас направлять у потрібному напрямку) Тому, не загубитесь у розмаїтті книг.



Рецепшн

Листки повернення. Виставляються печаткою з відбитками дати.

 

А ось і старі добрі каталоги)) Ну як же без них. Стоять собі для читачів, котрим раптом захочеться пошукати якоїсь старовинної книги. Усе металеве, а тому - довговічне.

  Каталожні скриньки стоять біля рецепшну бібліотеки, далі - читальний зал для дорослих. Зверніть увагу на полички для журналів, креативно, еге ж? Можна і собі щось таке придумати.

Цвях моїх відвідин бібліотеки Боргоманеро - це, звісно, концерт, організований бібліотекою у її внутрішньому дворі,"Міна у джазі". Пам"ятаєте виконавицю знаменитої "Пароле, пароле, пароле..."?)) Гарна пісня, чи не так? До речі, італійською "пароле" означає "слово".

 Молода італійська джазова співачка Федеріка Женай зі своїми музикантами робить чудові кавер-версії хітів Міни. Мелодійність італійської мови і янгольський голос Федеріки огортають романтичним настроєм. Давно я не отримувала стільки емоцій від слухання пісень. Варто додати, що люду зібралося чимало.) Молодці - боргоманерці, бо просто обожнюють усілякі культурні події.

 

Україна очима італійських дітей

12 липня мені випала нагода зустрітися з італійськими дітлахами у Будинку фантазій. Таку назву має кімната занять для дітей при бібліотеці, де щосуботи бібліотекарі влаштовують читання, ігри та заходи для малят. Я розповіла дітям про те, де знаходиться Україна, та прочитала українською казку "Ріпка". Мій перекладач Барбара (ми розмовляли англ, - прим. автора) розповіла цю казку італійською мовою. Найбільше дітям сподобалось грати в українські національні ігри, зокрема у "Кіт і миші". "Чи є миші в копиці", - сором"язливо повторювали за мною дітки) Наприкінці, ми запропонували дітям зобразити, якою вони бачать Україну. Помилуйтесь, прошу.