Переважно усі італійці, - католики. Багато з них релігійні. Тож не дивно, що у спадок з віллою, працівники Боргоманеро бібліотеки отримали мармурову каплицю. Вівтар, ікони й вітражі - усе старовинне і сакральне. Провинився, отримав від шефа на горіхи, пішов, помолився... і легше стало. ))

студенти... працюють

Дорослий відділ займає 2 поверхи (5 приміщень). Тут ви знайдете дуже багато книг - від сивої давнини до найсучасніших видань. Щодо оформлень виставок, - усе просто і невибагливо. Книги рекламують самі себе. У відділі для дорослих багато наукових книг, тому студентів тут завжди вистачає. Фонд бібліотеки складає понад 150 000 книг.

Книжкова поличка

Виставка

Дуже цікава книга з малюнками)

А ось і архів бібліотеки. Саме тут робить усю необхідну роботу Барбара Гатонне.

Лист пана Мараци до коханої дівчини, англійки

Вона перечитує зміст листів колишнього господаря віли Мараца. Сортує листи за роком і призначенням, а потім робить сканкопії листів і документів, котрим по 300-400 років для того, щоб усі охочі інтернет-користувачі мали доступ до архівів.

Сортування листів за роками

Архів

Я і Барбара

Власне, бібліотека налічує три основних відділи: дорослий, дитячий і відділ рідкісних книг. Решта відділів - адміністративні, а саме: міжбібліотечний абонемент, архів та краєзнавчий відділ. Це працівники міжбібліотечного абонементу. Розбирають замовлення філій бібліотеки Боргоманеро. Філій, до речі, 29. Проте вони автономні і центральна бібліотека їх не перевіряє.

Це кабінет директора Елеонори Белліні, який ніколи не зачиняється. Директора підлеглі називають на ім"я або вживають солідне "доктор") 

Найбільше мене потішив факт, що у бібліотеці Боргоманеро працюють люди з особливими потребами. Це двоє чоловіків, один з яких має ментальний розлад, а другий - вади слуху. На світлинах нижче ви бачите кабінет реставрації книг, де працюють і отримують зарплату ці чоловіки. Таким чином уряд Італії допомагає людям з обмеженими можливостями соціалізуватися. Хіба ж це не чудово? 

Знайомтесь, це Еліза, вона працює в адміністрації бібліотеки, а також завідує бухгалтерією. До речі, саме Еліза перемогла у публічному конкурсі на здобуття постійної посади при бібліотеці. Річ у тому, що набір кадрів до державних установ Італії відбувається через професійний конкурс. Потенційним працівникам пропонують кілька місяців попрацювати в держустанові, після стажер мусить здати декілька професійних тестів і написати есе на тему, що стосується бажаної посади. Знання мов і загальна обізнаність додає конкурсанту плюсів у відборі. Так, напередодні мого візиту, у бібліотеці відбувся саме такий конкурс (конкорсо), де друге місце взяла моя ментор і, як на мене, просто найрозумніша дівчина у світі Барбара Гатонне. Це означає, що якщо переможець Еліза вирішить звільнитися, або, наприклад, піде у декретну відпустку, - Барбара зможе отримати довгострокову роботу (без контракту і поза тимчасовими проектами ЄС).